Гендер і Церква. Гендерна ідеологія проламала церковні мури
Гендерні ідеологи не тільки пропагують свої ідеї на рівні держави, культури, медицини та освіти, але вони намагаються інфікувати і саме християнство, особливо на заході, яке сьогодні знаходиться у великій духовній та моральній кризі.Гендерні лобі в різних країнах світу намагаються згуртувати навколо себе ліберальних провідників християнських церков, щоб через них легалізувати гомосексуалізм у Церкві. У рамках протестантських деномінацій їм це досить вдалося.
Гомосексуальні шлюби легалізували такі протестантські спільноти як Західні Лютеранські Церкви, Англіканська і Єпископальна Церква Європи і США, Старокатолицька Церква Німеччини, Швейцарії, Австрії і Нідерландів. Їх ставлення щодо гомосексуалізму є нехристиянськими та небіблійним. Це є явний знак відступництва від віри! Вони вже не є християнами, але зборищем сатани!
Такі стратегії завоювання і зруйнування християнських церков вони посилюють і далі. Щораз більші тенденції гендеризації спостерігаються у Католицькій та Православних Церквах.
Яка мета гендерного лобі у відношенні до церкви?
Їх мета є дуже чітка – через міжнародні інституції і через церковних відступників, примусити християнські церкви змінити своє негативне ставлення щодо гомосексуалізму. Тобто визнати, що гомосексуалізм не є гріхом проти людської природи та психічна девіація, але є річ природна, з якою людина народжується.
Гендерні лобісти хочуть залучитися підтримкою церкви в своїх шкільних програмах по сексуальній освіті, а також, щоб ЛГБТ осіб прийняти у християнські спільноти такими, які вони є. Ці тенденції є реальною гомодиктатурою!
Жіноче священство як принцип гендерної рівності
Гендерна ідеологія з так званою гендерною рівністю заразила деякі монаші жіночі згромадження. Одне з них, відомий монастир Сестер Бенедектинок з Тутцинг (Тutzing), Баварія. 68-річна німецька черниця сестра Рут (Ruth Schönenberger), яка являється настоятелькою даного монастиря, недавно заявила про жіноче священство в рамках Католицької Церкви: “Звісно, є природньо, щоб жінки були священиками, я не розумію причин, чому вони ними не могли б бути”. Про це повідомляє італійська інформаційна агенція Corrispondenza Romana.
“Я здивована, що присутність Христа зводилася до чоловічої статі», – сказала вона у недавньому своєму інтерв’ю на katholisch.de – офіційному сайті Німецької Католицької Церкви. “Тут в Тутцингу, ми також маємо відмінно кваліфікованих теологів. Єдина річ, яка їм бракує – свячення, нічого іншого”.
“Наше сучасне бачення священства має бути радикально переглянуте, і я щиро здивована, що самі священики не протестують більше проти актуальних змін, тому що вони заохочують до них”, – сказала сестра Рут.
“Ми переживаємо на собі кожного дня конкретні приклади підпорядкування. Якщо ми, як група черниць, хочемо служити Євхаристію разом, мусимо робити це в спосіб, щоб один чоловік приходив служити нам щодень. Він стоїть при престолі та керує служінням. Нам не є дозволено служити”, – обурюється черниця.
Останні роки єпископи Німеччини вводять по парафіях нову функцію – дияконис. Тепер можна побачити жінок як лекторів, проповідників, прихильників або навіть зайняти місце священика. У Канаді Церква навіть дозволила жінці дияконисі служити шлюб, подає traditioninaction.org.
Як подає Corrispondenza Romana сестра Рут разом із спільнотою монастиря повністю підтримує ініціативу “Молитву Четверга” («Prayer on Thursday») за гендерну рівність в Церкві, яку розпочала у лютому сестра Ірина Гасман (Irene Gassman), настоятелька бенедиктинського монастиря в Фагр (Fahr), Швейцарія. Ці молитовні практики набирають масового поширення.
У тексті запропонованої молитви Бога називають “наш Отець і Мати”, а в молитовних проханнях є просьба про “церкву довірливу відкриту для всіх людей, незалежно від їхнього походження, національності або сексуальної орієнтації”.
Пасторація ЛГБТ “католиків” та зустріч з Папою Франциском
6 березня 2019 група ЛГБТ “католиків” з Лондона, разом з своїм духовним отцем відбули паломництво до Риму та мали зустріч з Папою Франциском на площі Святого Петра.
Група “LGBT+ Catholics Westminster” пропагує легалізацію гомосексуалізму в середині Католицької Церкви “шукаючи як визволити Церкву і суспільство від систематичної та інституціональної гомофобії”.
Вищезгадана організація так званих “католиків” ЛГБТ брала участь у гей прайді в Лондоні. На своєму сайті вони розмістили молитву, яку уклав католицький священик гомосексуаліст Бернард (Bernárd J. Lynch), який на своєму блогу заявив: “Я одружений з моїм чоловіком Біллі з 1998 року”.
Такі пасторальні ініціативи не є вперше. Архиєпископ емерит Фоджі (Італія) Джузеппе Казале заявив: “Гомосексуалізм є багатством“, а любов між збоченцями “не є гріхом” (детальніше тут).
Мексиканський католицький єпископ Вера Лопес (Vera Lopez) вже давно проводить зустрічі для осіб нетрадиційної орієнтації. Напередодні Синоду присвяченому сім’ї 3 жовтня 2015 року у Римі він перед ЛГБТ “християнами” заявив: «Ви є спасителями Церкви… Папа Франциск нас тепер потребує. Він відкинув доктрину, а прийняв євангеліє милосердя, миру і любові. Прошу вас, допоможіть нам!»
Важливим в цьому є те, що їм не вказується на грішну схильність та методи боротьби з нею. Ця так звана пасторальна діяльність свідомо цілеспрямована, на те щоб добитися офіційного прийняття гомосексуалізму в Католицькій Церкві. Сьогодні вона покривається тихою згодою багатьох ієрархів та експериментується: чи католики вже готові до таких радикальних прогресивних змін чи ні?
Така пасторальна діяльність, яка не веде людину до навернення і прийняття себе згідно біологічної статі, утверджує тих людей в злих схильностях та у важких гріхах проти людської природи. Християни цим людям роблять велике зло, коли не говорять їм правду та не вказують їм на вихід, який є в Ісусі Христі. Він може все простити та допомогти повернутися до правдивої ідентичності, яка їм була дана від народження – бути чоловіком або жінкою. Для більшості католиків така духовна опіка ЛГБТ є недопустима (це зрада Євангелія – апостазія) та є великим згіршенням.
Багатьом просімейним організаціям такі дії принесли велику дезорієнтацію та нерозуміння: Чому Католицька Церква відходить від свого навчання основаного на Святому Письмі, Традиції Церкви та Соборах? Невже можна кокетувати з гендерною ідеологією, яка вже принесла тисячі каліцтв та жертв? Чи може представники Церкви теж вірять у наукові міфи гендерної теорії? Чому нема чіткої лінії та послідовності дій, а лише алібістичні заяви, які потім заперечуються ділами і жестами? (наприклад, Папа Франциск цілує ноги трансгендерам; приймає їх візити; говорить: “Хто я такий, щоб судити геїв?”. Його приклад наслідують інші церковні прелати – кард. К. Шенборн, Р. Маркс, В. Ніколс тощо).
Як до цього мають ставитися прості католики? Вогонь відступництва та гендеру запалив християнські церкви, спочатку деякі протестантські, а тепер перекинувся і на Католицьку Церкву. Тому слід бути свідомим своєї віри в Ісуса Христа і триматися здорової католицької науки – правовір’я.
www.simyapidpokrovom.lviv.ua/hender-i-tserkv…